Академія здоров’я Аліка Муллахметова — навчання методу Бутейка

Метод Бутейка: м’які дихальні практики для внутрішнього відновлення

Що однією з ключових проблем на клітинному рівні є недостатнє забезпечення тканин киснем. А порушення кисневого забезпечення значною мірою пов’язане з особливостями дихання.

На фото — видатний український учений Костянтин Бутейко (1923 - 2003)

Існує парадокс дихання, про який знають далеко не всі: якщо людина дихає надмірно глибоко і вентилює легені більше, ніж потрібно організму, це не обов’язково покращує доставку кисню до тканин.

Один із фізіологічних механізмів, пов’язаних із віддачею кисню гемоглобіном тканинам, описує ефект Бора.

Це відбувається тому, що гіпервентиляція знижує рівень вуглекислого газу в крові, кровоносні судини звужуються, і мозок отримує менше кисню, а не більше. Саме тому надмірно глибоке дихання може спричиняти запаморочення — не через надлишок кисню, а через зменшення його доставки до мозку.

Ефект Бора — це фізіологічне явище, за якого підвищення концентрації вуглекислого газу (CO₂) у крові та зниження pH сприяють віддачі кисню гемоглобіном тканинам організму. Цей ефект описав данський фізіолог Крістіан Бор.

На фото — вчений Крістіан Бор.

Одним із визначальних моментів став візит Костянтина Бутейка до королеви Єлизавети II наприкінці 1990-х років.

За наявними твердженнями, він допоміг принцу Чарльзу впоратися з тяжкою алергією на коней.

Після цього, як стверджується, у Великій Британії було видано офіційний документ із рекомендаціями щодо впровадження методу Бутейка в систему освіти та охорони здоров’я, зокрема до шкільних програм.

Хто такий Костянтин Бутейко

Костянтин Павлович Бутейко (1923–2003) — український лікар, фізіолог і дослідник. На початку своєї професійної діяльності він очолював лабораторію в Сибірському відділенні Академії медичних наук СРСР. Там він розвивав концепцію про зв’язок надмірної вентиляції легень, або хронічної гіпервентиляції, зі змінами рівня вуглекислого газу (CO₂) в організмі та функціональним станом людини.

Всупереч поширеному уявленню, CO₂ — це не лише кінцевий продукт обміну речовин. Він бере участь у підтриманні кислотно-лужного балансу, регуляції кровотоку та процесах віддачі кисню гемоглобіном тканинам.

Особиста історія: рак молочної залози та дихання

За словами родини Костянтина Бутейка, його дружині Людмилі було діагностовано рак молочної залози на пізній стадії. За сімейними спогадами, Бутейко застосовував із нею свою дихальну методику, спрямовану на зменшення надмірної вентиляції та нормалізацію дихання.

Близькі стверджували, що її стан значно покращився і вона прожила ще багато років.

Важливо: цю історію коректніше подавати саме як сімейне свідчення, а не як доказ того, що метод Бутейка лікує онкологічні захворювання.

Що відбувається, коли ми дихаємо занадто інтенсивно?

Під час стресу, страху або хвороби люди часто починають дихати глибше й частіше, нерідко через рот. Надмірна вентиляція може знижувати рівень CO₂ у крові та призводити до:

респіраторного алкалозу — порушення кислотно-лужного балансу;
звуження кровоносних судин;
зменшення віддачі кисню тканинам через зміни спорідненості гемоглобіну до кисню, пов’язані з ефектом Бора;
посилення відчуття тривоги, втоми та м’язового напруження.

Метод Бутейка спрямований на формування спокійнішого, легшого переважно носового дихання та зменшення надлишкової вентиляції. Це може допомагати нормалізувати дихальний стереотип і підтримувати фізіологічну рівновагу організму.

Як метод може підтримувати відновлення

Метод Бутейка не є методом лікування онкологічних захворювань, але дихальні практики можуть використовуватися як допоміжний засіб для підтримки самопочуття та емоційної стійкості.

можуть сприяти зменшенню тривожності, панічних реакцій і відчуття страху;
допомагають зосередитися на внутрішніх відчуттях і розслабленні;
можуть підтримувати якість сну, загальне самопочуття та рівень енергії;
допомагають поступово відновлювати контакт із власним тілом після важких переживань і лікування.

Заняття проводяться м’яко, без значного фізичного навантаження, і можуть проходити онлайн у домашніх умовах. Практика адаптується до поточного стану здоров’я, самопочуття та індивідуальних можливостей людини.

ЗВІТ

Пілотне застосування методу ВЛГД К. П. Бутейка
у клініці КНДІЕІХ у Києві
у пацієнтів, інфікованих вірусом СНІДу, у I кварталі 1991 року

Загальна інформація

У першому кварталі 1991 року було проведено пілотне дослідження методу вольової ліквідації глибокого дихання (ВЛГД) у 7 носіїв вірусу СНІДу.

Серед них у 2 пацієнтів ВІЛ-інфекцію було діагностовано на стадії лімфаденопатії.

Розподіл за віком:

5 років — 1 особа
19–40 років — 5 осіб
понад 40 років — 1 особа

Стать:
- жінки — 3
- чоловіки — 4

Діагноз СНІДу був підтверджений за допомогою ІФА (імуноферментного аналізу) та тесту Western blot.

Орієнтовний термін від моменту інфікування ВІЛ:
- 5 років — 1 особа
- 2 роки — 3 особи
- 1 рік — 1 особа
- 1–4 місяці — 2 особи

Метод ВЛГД застосовувався паралельно із симптоматичною терапією (вітаміни, десенсибілізуючі засоби), психотерапією, а в одному випадку — методом Сарчука.

Результати застосування ВЛГД

У всіх пацієнтів, які пройшли повний 10-денний курс ВЛГД, відзначалося покращення загального стану:

у 5 пацієнтів — помітне покращення на 2–3-й день;
у 2 пацієнтів — на 5-й день.

У двох осіб на 2-й день спостерігалося повне зникнення гострої депресії та вираженої неврастенії.

Структурований звіт про результати застосування ВЛГД — методу Бутейка

На основі динаміки симптомів, зафіксованої у пацієнтів

1. Головний біль

Спостерігався у: 5 пацієнтів
Початок проявів: у період з 1983 по 1990 рік
Зменшення симптому: у 1 пацієнта
Повне зникнення: у 4 пацієнтів
Термін зникнення: до 5–6-го дня

2. Запаморочення

Спостерігалося у: 2 пацієнтів
Повне зникнення: у 2 пацієнтів
Термін зникнення: до 3-го дня

3. Сонливість

Спостерігалася у: 1 пацієнта
Повне зникнення: до 3-го дня

4. Безсоння

Спостерігалося у: 3 пацієнтів
Повне зникнення: у всіх 3 пацієнтів
Термін зникнення: до 2-го дня

5. Порушення сну

Спостерігалося у: 1 пацієнта
Повне зникнення: до 3-го дня

6. Дратівливість і запальність

Спостерігалися у: 8 пацієнтів
Зменшення симптомів: у всіх випадках
Покращення відзначалося: на 2–3-й день

7. Безпричинний страх

Спостерігався у: 5 пацієнтів
Повне зникнення: у всіх випадках
Термін зникнення: на 2–3-й день

8. Апатія

Спостерігалася у: 1 пацієнта
Повне зникнення: до 5-го дня

9. Фізична та розумова втомлюваність

Спостерігалася у: 4 пацієнтів
Повне зникнення: до 7-го дня

10. Біль у ділянці серця

Спостерігався у: 5 пацієнтів
Повне зникнення: до 6-го дня

11. Задишка при фізичному навантаженні

Спостерігалася у: 1 пацієнта
Повне зникнення: до 9-го дня

12. Печія

Спостерігалася у: 1 пацієнта
Повне зникнення: до 5-го дня

Попередні висновки

Позитивна динаміка симптомів пов’язувалася авторами звіту із застосуванням методу ВЛГД.
Під час застосування методу ВЛГД у межах цього спостереження ускладнень або побічних ефектів не було зафіксовано.
За даними звіту, попередня психотерапія стандартними методами не дала ефекту; у 4 пацієнтів до початку застосування ВЛГД відзначалося погіршення стану.

Директор КНДІЕІХ
член-кореспондент АМН СРСР, професор
А. Ф. Фролов

Керівник випробування
К. П. Бутейко

Відповідальний за результати
В. А. Новосьолов

Лікар блоку СНІДу
Київського КНДІЕІХ
С. В. Федорченко

ВСЕСОЮЗНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ
252050, Київ-50, вул. Мельникова, 53
Тел. 79-39-58, 213-92-15

7 травня 1990 р. № 219а

ВИТЯГ ІЗ ЗВІТУ

ПРО ВИПРОБУВАННЯ МЕТОДУ ВЛГД (МЕТОДУ БУТЕЙКА)
У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

Лікування за методом ВЛГД (методом Бутейка) проводилося у відділенні радіаційної патології Шевченківської центральної районної клінічної лікарні м. Києва
(Інститут клінічної радіології Всесоюзного наукового центру радіаційної медицини АМН СРСР)
у 50 пацієнтів, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Було отримано такі результати:

У 82% пацієнтів, які проходили лікування, відзначалося покращення показників гемодинаміки, результатів аналізів крові та стану травної системи.

На підставі аналізу історій хвороби та щоденників пацієнтів можна зробити такі висновки:

Застосування методу ВЛГД (методу Бутейка) дозволяє зменшити використання лікарських препаратів, а в окремих випадках — повністю відмовитися від медикаментозної терапії.
Метод ВЛГД, застосований у складі комплексного лікування, сприяє покращенню показників крові та окремих гемодинамічних показників, зокрема артеріального тиску та частоти пульсу.
Як загальнозміцнювальна терапія метод ВЛГД не спричиняє ускладнень або побічних ефектів.
Метод ВЛГД слід рекомендувати як складову немедикаментозної реабілітації осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як ефективну реабілітаційну методику.

Директор
Інституту клінічної радіології
Всесоюзного наукового центру радіаційної медицини АМН СРСР
професор В. Г. Бебешко

Старший науковий співробітник
відділення неврології
А. Б. Денисюк

Телеграм @alikmullahmetov

Viber, WhatsApp: +38 099 717 3275

Email: noastma@gmail.com

Публічний договір (оферта) | Політика конфіденційності | Методи оплати | Умови повернення | Контакти

Page updated

Google Sites

Report abuse